Тім Грін бере інтерв’ю у Івана Березкіна, Спасенця на передовій війни.
Керуючись вірою та любов’ю до Бога, офіцери, співробітники та волонтери Армії Спасіння в Україні виконують життєво важливу роботу, щоб допомогти мільйонам людей, які постраждали від війни з Росією.
З початку війни передові працівники надавали терміново необхідну практичну та емоційну підтримку, доставляючи необхідні продукти людям, які тікали від війни. Церкви використовуються як притулки для надзвичайних ситуацій, щоб забезпечити ліжками якомога більшій кількості людей. Волонтери та офіцери забезпечують гаряче харчування на вокзалах, де це безпечно, і в церквах, де це можливо.
Робота адміністративного персоналу, такого як 41-річний Іван Березкін, має вирішальне значення. Іван координує пожертви та фінансові перекази, щоб життєво необхідна робота допомоги людям тривала стільки, скільки буде потрібно.
У Івана був день народження, коли почалася війна, він сказав, що більшість людей не вірили, що це станеться, оскільки багато людей в Україні мають родичів в Росії.
Після початку війни Іван був змушений покинути свій дім і переселитися в бомбосховище, маючи лише дерев’яний піддон для ліжка. Коли російські війська підійшли надто близько, він разом з родиною виїхав. Іван вірить, що віра скеровувала і зберігала його та його родину протягом усього шляху.
Він розповідає: «Ми жили від сирени до сирени, тож вирішили поїхати в безпечне місце. Мій батько був хворий, у нього закінчувалися ліки, тому нам довелося переїхати. Багато людей робили те саме. У нас було шестеро людей в машині лише з основними речами.
«Віра допомагає подолати депресію і страх. Моя віра додала мені сили та впевненості. Коли я вирішив евакуюватися, був дефіцит бензину, тож я попросив друзів помолитися, і хтось приніс мені бензину. Також офіцери корпусу домовилися з сусідами, щоб продали мені своє пальне.
«Я молився, щоб ми змогли знайти житло, і ми знайшли. Люди були привітними і зварили традиційний український суп, коли ми приїхали, та, навіть, купили продукти харчування на перший час для нас. Ми були спустошені, коли пізніше один із чоловіків загинув під час ракетного обстрілу.
«Мені потрібно було безпечне місце, оскільки передовий персонал сильно залежить від моєї роботи. Я облаштував свій офіс на новому місці, щойно приїхав, і продовжив виконувати свої обов’язки, щоб підтримувати працівників, волонтерів та офіцерів на передовій, допомагаючи в їхньому служінні людям».
Перед обличчям ситуацій, з якими більшості з нас ніколи не доведеться мати справу, офіцери, волонтери та співробітники залишаються рішучими, натхненними та енергійними, допомагаючи іншим, керуючись своєю вірою та поклонінням Богу.
Іван пояснює: «З початком війни ми живемо в зовсім інших реаліях. Введення воєнного стану в країні внесло багато обмежень як в наше життя, так і в діяльність Спасенців.
«Те, що було можливим і нормальним у мирний час, зараз може бути небезпечним. Тому робота Спасенців, співробітників і волонтерів планується таким чином, щоб втілювати місію Армії Спасіння, не ставлячи під загрозу тих, хто надає допомогу, або тих, хто отримує допомогу.
«Ми працюємо в дуже складних умовах. Деякі частини країни безпечні, а інші ні. Наприклад, нам довелося припинити діяльність в Харкові, тому що він зазнавав постійних ракетних і артилерійських обстрілів, і це було надто небезпечно. Церкви в інших місцях продовжували працювати, навіть під час важких бомбардувань».
Іван, який шість років прожив у Великій Британії, каже, що церкви в країні завжди відкриті, щоб допомогти кожному, хто постраждав від війни.
Він каже: «Будь-хто може прийти до будь-якого корпусу, щоб отримати їжу, туалетні приналежності, чай і каву, духовну пораду, а в деяких корпусах навіть відновили заходи для дітей і молоді. Багато людей їдуть, і ми підтримуємо тих, хто став біженцем. Багато людей втратили роботу».
Іван каже, що будь-хто може прийти в Армію Спасіння по допомогу, і що Спасенці, співробітники та волонтери працюють, навіть виходячи за межі своїх можливостей».
Люди неминуче звертаються до майбутнього після війни, і Іван впевнений, що Армія Спасіння зіграє свою роль.
Він каже: «Багато людей покинули міста, містечка та села, але вони будуть мати бажання повернутися, оскільки це неприємне відчуття — бути біженцем чи переміщеною особою. Настане час, коли вони повернуться і потребуватимуть підтримки та допомоги. Духовне консультування також є важливим, і Армія Спасіння могла б навіть розглянути питання про створення робочих місць, оскільки багато з них було знищено».
«Бог і віра допомагають нам бути впевненими, спокійними і не панікувати».
«Я сподіваюся, що Україна поверне свої території».
«Співробітники, волонтери та офіцери Армії Спасіння зробили все можливе з початку війни. Вони роблять це не тому, що їх про це попросили, а через свою віру та патріотичні почуття”.
«Кожен українець працює і живе, щоб досягти миру та відбудувати свою нову, прекрасну країну».
Автор – Тім Грін
Армія Спасіння Території Великобританії та Ірландії