Чого мене можуть навчити мої пальці…

Автор: Полковник Юстейн Нільсен.

… коли я хочу більше дізнатися про плоди життя в мирі та злагоді? 

Таке питання може здатися недоречним, але воно важливе! 

Коли Павло далі вчить про поведінку “гідну покликання, що до нього покликано нас”, перший плід життя в мирі та злагоді полягає в тому, аби ми стали “одним єдиним” тілом: 

Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.
До Ефесян 4:4

Логіка зрозуміла. Якщо ми покликані в одній і тій самій надії, тим самим ми належимо до одного й і того ж самого тіла, сповненого одним й тим самим Духом. 

Чого мене можуть навчити мої пальці? 

Хоча мої маленькі пальці й не схожі один на одного, і не завжди однаково добре функціонують, вони все одно лишаються частиною одного і того ж тіла. Даремно Пану Правому Пальцю пишатися тим, що він виглядає чи працює краще за Пана Лівий Палець. На щастя, я знаю, що Пан Правий Палець не думає так, тому що я голова свого тіла та їм керує мій дух. 

Я міг би привести приклад на іншій частині нашого тіла – коліно. Але коліна не такі фотогенічні, як пальці, та й сьогодні їх важко відрізнити одне від одного. 40 років тому моє праве коліно сильно було травмовано в автокатастрофі. Це позначилося на всьому моєму тілі, проте, Пан Ліве Коліно не звинувачує пана Праве Коліно. 

Навпаки, він взяв на себе більшу частину тягаря та допомагав пану Правому Коліну відновити значну частину його функції. Два роки тому ситуація кардинально змінилася, коли пан Ліве Коліно було пошкоджено в результаті теракту. Якщо б не пан Праве Коліно я не думаю, що я міг би сьогодні ходити. Він взяв на себе цей тягар й досі допомагає Пану Лівому Коліну випрямлятися, коли той у поганому настрою та потенційно може завдати шкоди організму. 

Ви можете дізнатися багато чого про плоди життя в мирі та злагоді, прислуховуючись до власного тіла. У вас воно одне, тому піклуйтеся про нього. Як віруюча людина ви належите одному тілу, тому піклуйтеся про нього. Ми потребуємо один одного у немічі та силі. Знати це та діяти у відповідності з цим розумінням – це частина життя, гідного нашого покликання. 

‘Манна’ на сьогодні:

Покликані в одній надії в одному тілі, сповненого одним Духом.